Пісня "Так мало слів лише омана" виконавця ALEKSEEV виражає глибокі емоції та роздуми про втрачене кохання, непорозуміння та відчуження між закоханими. Ліричний герой згадує минуле, переживаючи чергування моментів ясності та забуття, символізуючи циклічність болю та спогадів, що переслідують його. Він описує, як їхні спільні моменти, колись повні світла та тепла, перетворилися на рани, що не заживають, підкреслюючи трагічність втрати спільного майбутнього.
У рефрені пісні висловлюється ідея про невідповідність, про те, що деякі речі, включно з коханням, можуть бути не для нас, незалежно від того, як ми прагнемо до них чи віримо у них. Ця думка розширюється через образи сонця, яке п'яніє і згоряє, людей і птахів, які летять лише для того, щоб впасти разом, вказуючи на неминучість долі та кінцевість всього прекрасного.
Ліричний герой просить кохану "вбити" його коханням, ніби в останній раз, сподіваючись знайти в цьому визволення чи хоча б миттєве забуття. Це виявляє глибину його відчаю та бажання знайти хоч якийсь сенс чи втіху в їхніх спогадах. Фраза "так мало слів, лише омана" підкреслює неможливість виразити сутність їхніх відносин словами, вказуючи на непорозуміння та невисловлені почуття, які залишаються між ними.
В цілому, пісня є виразом глибокої емоційної болі, розлуки та ностальгії за минулим, яке вже не повернути. Через поетичні образи та метафори, ALEKSEEV передає складність людських відносин та емоційний досвід, пов'язаний з розривом. Ця пісня залишає слухача з роздумами про важливість розуміння, спілкування та цінність моментів, проведених разом.