Пісня ALEKSEEV "Я наскрізь ці долав паркани" розкриває тему осмислення минулого, втрати і переосмислення відносин. Ліричний герой згадує минуле, сповнене пошуків і переживань, і водночас намагається відпустити це минуле, не озираючись назад. Він говорить про подолання перешкод ("Я наскрізь ці долав паркани"), що символізує його боротьбу та змагання з обставинами, але тепер усвідомлює, що певні речі, зокрема його відносини, не були призначені для нього ("Не для нас").
Символіка "п’яніє сонце" та "люди з птахами" може вказувати на крихкість людських взаємин і невідворотність кінця, що підкреслюється бажанням бути "вбитим коханням" як у останній раз, наголошуючи на глибоку тугу і прийняття кінцевості відносин.
У другій частині пісні ліричний герой говорить про те, що він "все забув і все згадав", що свідчить про циклічність його рефлексій та постійне боротьбу зі своїми почуттями. Він розмірковує про зміни у собі ("Яким я був, яким я став"), і про те, як сприйняття реальності може змінюватися з часом. Також тут згадується обман як частина людського досвіду, можливо, натякаючи на невідповідності між очікуваннями та реальністю у відносинах.
В цілому, пісня відображає процес переосмислення минулого, прийняття втрат і внутрішнього зростання через досвід. Ліричний герой долає внутрішні бар’єри та приходить до розуміння того, що деякі речі "не для нас", приймаючи цей досвід як частину свого життєвого шляху.