Текст пісні, представлений вище, занурює слухача у глибоку рефлексію про втрачене кохання, зміни, що відбулися в житті героя, та неминучість розставання. Перший абзац відображає почуття ностальгії та водночас спробу позбутися минулого, яке більше не повернеться. Спогади про спільно проведений час, коли "сяяв полум'ям наш сад", тепер перетворились на "раны", символізуючи біль та розчарування від розлучення.
Другий абзац розкриває головну думку пісні – відчуття віддаленості та непричетності до світу, де вже "не для нас п'янеє сонце". Ці слова виражають біль від усвідомлення того, що їхні шляхи з коханою людиною остаточно розійшлись. Метафора "Люди з птахами, вони летять, щоб впасти разом з нами" підкреслює ідею про спільну долю та неминучість кінця, навіть якщо вона спільна лише в падінні.
В останньому абзаці тексту проявляється спроба переосмислення минулого та сучасного стану героя. Фрази "Я все забув і все згадав" та "Яким я був, яким я став" говорять про внутрішній конфлікт та пошук себе в новій реальності, де вже немає місця минулому коханню. Це пісня про розставання, втрату, самотність, але також і про важливість руху вперед, незважаючи на біль минулого.