Пісня MARIIA DOVGAUK "Мені цю пісню віддав і залишив" носить в собі глибокий емоційний заряд і відображає тему непереможної любові, яка залишається сильною та незмінною незважаючи на всі життєві перипетії та втрати. У перших рядках авторка зазначає, що у світі може мінятися все – зникають квіти, змінюються обставини, але єдина річ, яка залишається незмінною, – це любов. Це підкреслює універсальність і вічність почуттів, які не підвладні часу.
Далі пісня переходить до особистішого спогаду, в якому співачка звертається до коханої особи, згадуючи обіцянки та спільні моменти. Лірична героїня розмірковує про обіцянки коханого повернути її до літа, до часів щастя та тепла, що символізує надію на відновлення втрачених почуттів і спогадів. Ця частина пісні відображає глибину емоційних зв'язків і бажання зберегти любов незважаючи на всі труднощі.
Опис серця, яке "рветься" за коханою особою, підкреслює інтенсивність і силу емоцій, які переживає лірична героїня. Ці слова створюють образ страждання та глибокої прив'язаності, показуючи, як любов може впливати на наші почуття та думки.
У заключній частині пісні співачка згадує "крайній день весни" – метафору кінця щасливого періоду в її житті, який залишив після себе тільки спогади та мелодію цієї пісні. Цей образ відображає сум за втраченим та ностальгію за часами, коли все здавалося безтурботним і радісним. Використання музики як символу спільних спогадів та емоцій є дуже влучним, адже саме мелодії часто нагадують нам про минуле та зберігають в собі частинку нашої душі. Пісня MARIIA DOVGAUK є глибокою рефлексією на тему любові, втрати та спогадів, що залишаються з нами назавжди.