Ця пісня виконавиці MARIIA DOVGAUK відображає глибокі емоційні переживання, пов'язані з втратою кохання та ностальгією за минулими часами. Вона розповідає про тугу, яка не залишає серце, про спогади, що живуть у душі, не дивлячись на все, що минуло. Любов, як виявляється, є єдиною річчю, що не минає з часом, вона залишається незмінною, навіть коли все навколо змінюється.
У пісні йдеться про те, що навіть попри зміни, які відбуваються в житті, спогади про минуле та кохану людину продовжують жити у серці. Автор висловлює свою біль через образи розквітлих ран, які символізують біль втрати, але водночас і надію на зцілення. Обіцянка повернути кохання, коли сонце перестане гріти, ніби відсилає до неможливості повернути те, що було втрачено, але все ж таки залишає місце для надії.
Основний рефрен "Ой, у мене так серце, ой, у мене так рветься" передає відчай та безмежну тугу за коханою людиною, яка вже не поруч. Ці слова стають виразом глибокої емоційної болі та спустошеності, що виникає через відсутність коханої особи. Згадка про "крайній день весни" символізує кінець щасливого періоду в житті та перехід до чогось нового, можливо, менш радісного, але невід'ємного від процесу життя та його непередбачуваних змін.
Загалом, пісня є виразом глибоких почуттів, втрати, ностальгії, але водночас і сили, яка дозволяє продовжувати жити, пам'ятаючи про минуле, але дивлячись у майбутнє. Вона відображає універсальні теми любові, втрати та відновлення, з якими може ідентифікувати себе багато хто.