Ця пісня розкриває глибокі емоції та переживання, пов'язані з любов'ю та втратою. У перших рядках ми бачимо контраст між тимчасовим – все минає, і вічним – любов залишається. Це наголошує на тому, що незважаючи на всі зміни в світі, істинна любов залишається непохитною та вічною.
Далі йдеться про біль і рани, які можуть зажити з часом, але особливий акцент робиться на тому, що саме цей коханий не завдавав болю, на відміну від ранку, який символізує новий початок або кінець. Обіцянка, яка згадується в пісні, має в собі надію на повернення до тих часів, коли все було добре – до "літа" їхніх відносин.
Рефрен пісні виражає сильне тугу та бажання бути разом із коханою людиною, показуючи, як серце "рветься" за відсутнім коханим. Це почуття стає метафорою невимовної тяги, яка не дає спокою.
В останніх рядках згадується про "крайній день весни", який можна інтерпретувати як символ закінчення чогось красивого та початку нового етапу. Пісня залишена як спогад, що нагадує про минуле і про те, що певні моменти та почуття залишаються з нами назавжди. Ця композиція глибоко виражає ностальгію, любовний біль та надію на повернення до щасливіших часів.