Пісня виконавця DOVI відображає глибокі почуття та емоційну прив'язаність до людини, яка відсутня. Автор занурює слухача в світ своїх спогадів, де кожен елемент навколишнього середовища нагадує про важливу для нього особу. Відчуття, що навіть дрібниці мають зв'язок з коханою людиною, підкреслюється через згадки про запах в алеях та обличчя у формах хмар.
Ліричний суб'єкт порівнює своє життя з фільмом, де вони разом з коханою особою летіли над реальністю, спостерігаючи за нею зверху. Ця метафора показує, як глибокі почуття та спільні моменти виносять їхні душі над буденними проблемами та звичайністю. Дощ, що малює на вікні, і хмари, схожі на обличчя коханої, символізують неперервну присутність цієї особи в житті автора, навіть коли вони фізично далеко один від одного.
Загалом, пісня передає емоційну історію про ностальгію, любов та втрату, де кожен елемент свідомості та навколишнього світу відіграє роль у створенні образу відсутньої людини. Через музику та слова DOVI ділиться з слухачами своєю інтимною скорботою та сподіваннями, роблячи цей досвід універсальним.