Пісня "Немає початку у цього театру вічно палає божественна ватра" виконавців PROBASS & HARDI та VovaZiLvova розкриває глибокий філософський зміст, стосуючись тем вічності буття, зв'язку з природою та самоідентифікації людини. Слова пісні передають віру в безсмертя духу, внутрішню силу та зв'язок із всесвітом.
Фрази "Не помрем", "Ми ніколи не помрем" підкреслюють ідею вічного життя, яке не обмежується фізичними рамками існування. Це відображення переконання, що людська душа або сутність є вічною, і смерть не є кінцем, а лише переходом до іншого стану буття.
Далі, образ "Я є храм для цього Духу" говорить про тісний зв'язок людини з вищими силами, природою і всім живим. Людина представлена як носій вищої енергії, що виконує роль посередника між земним і небесним. Висловлювання "Я доглянутий город", "Я є плодоносний сад" символізують багатство внутрішнього світу, здатність до творення, росту та відновлення.
Заключні рядки, що згадують воду в Чорному морі як сестру і дух Карпат як брата, підкреслюють нерозривний зв'язок людини з природою, її красою та могутністю. Це вираження глибокої єдності з усім живим, розуміння своєї ролі в цілісності світу та відповідальності за його збереження.
Таким чином, пісня є відображенням пошуку гармонії, самопізнання та вічного прагнення до життя, що виходить за межі видимого та тимчасового. Це гімн життєлюбства, взаємоповаги між людиною та природою, а також вираз віри в непереможність духу і його вічність.