Пісня "Ми приречені на силу" виконавців PROBASS & HARDI, VovaZiLvova випромінює глибокий сенс вічного життя та непереможності духу. Через повторення фрази "Не помрем" автори наголошують на ідеї безсмертя та вічної живучості, які символізують непереможність і відданість життєвій силі та природі. Цей мотив вічного існування акцентує на зв'язку людини з природою та всесвітом.
У наступних рядках ліричний герой виступає як храм для духу, підкреслюючи свою єдність з природним світом і важливість бути частиною більшого цілого. Згадування про "плодоносний сад", "яблука й виноград" та "живильний водоспад" символізують плідність, відновлення та невичерпні ресурси природи, що живлять та підтримують життя.
Посилання на "воду в Чорному морі" та "дух Карпат" відображають глибоку повагу та зв'язок з українською землею та її природними красотами, акцентуючи на національному ідентитеті та культурній спадщині. Ці слова викликають образи могутності та краси природи, що надихає та об'єднує.
Заклик "Тільки справжнє, тільки щире" підсилює ідею автентичності та гармонії з самим собою та оточуючим світом. Ця пісня є гімном до внутрішньої сили, природньої краси та вічного життя, що проявляється у єдності з природою та культурними традиціями. Вона нагадує про важливість збереження та поваги до природи та власної ідентичності.