Пісня "Цей дощ надовго" Таїсії Повалій проникає в саме серце своєю атмосферою самотності та меланхолії. Ліричний герой спостерігає за дощем, який безперервно стукає у вікно, створюючи відчуття ізоляції від зовнішнього світу. Цей дощ символізує тривалу тугу та неможливість повернутися до колишніх радощів. Відчуття безвиході посилюється словами про краплі, що не повернуться у височінь, як і втрачені моменти щастя.
Водночас, у цій пісні є щось заспокійливе й навіть утримуюче. Незважаючи на відчуженість від усього світу, герой знаходить розраду в усвідомленні, що вони з коханою людиною залишаються разом, віддані одне одному і захищені від зовнішніх негараздів. Це відчуття підтримки та взаємної присутності стає свого роду притулком у нескінченному морі дощу.
Загалом, "Цей дощ надовго" передає складні емоції людини, яка переживає втрати і самотність, але знаходить сили жити далі, тримаючись за близькість з коханою людиною. Ця пісня нагадує про те, як важливо бути поруч у важкі часи і підтримувати один одного, навіть коли здається, що дощ не припиниться ніколи.