Пісня "Сіла птаха" у виконанні Ніни Матвієнко є ліричною розповіддю про глибокі, але нерозділені почуття жінки до молодого скрипаля. У першому куплеті зображено момент закоханості, який супроводжується поетичними образами білокрилої птахи, що сіла на тополю, та сонця, яке сідає за поля. Ці образи символізують красу та спокій природи, які контрастують із бурхливими емоціями героїні.
В другому куплеті розкривається, як музика скрипаля зачарувала героїню. Вона відчуває себе заблукалою у мелодії, яка лунає серед природи, і водночас ніби несе своє серце скрипалеві. Її почуття стають надзвичайно сильними, порівняними з журавлиною весною в зеленому гаю, що є метафорою внутрішньої краси та молодості.
Останній куплет відкриває трагічну іронію ситуації: музика, що чарувала її, насправді була призначена для іншої. Героїня іде до скрипаля, наче місячна царівна, повна надій та мрій, але зрештою усвідомлює, що її кохання не може бути взаємним. Закінчується пісня повторенням образів птахи та сонця, що сідає, символізуючи завершення дня та, можливо, надій на взаємність почуттів.