Пісня "І на кутиках губ залишайся" Гелі Зозулі занурює слухача в атмосферу глибокої інтимності та близькості, яка виражається через метафору вивчення мовою Брайля. Цей прийом символізує глибоке й ніжне дослідження коханої особи, де кожен дотик відкриває нові відтінки відчуттів і емоцій. Використання образів, як "кожну літеру тіла торкайся", підкреслює унікальність і неповторність міжособистісної взаємодії.
У тексті пісні часто згадуються елементи природи, як "запах квітки ночей туман" або "серце потаємний сад", що додає романтичності і загадковості взаємин між закоханими. Ліричний герой звертається до коханої, описуючи її як джерело світла і тепла у своєму житті, що робить "дні без тебе вже нестерпні".
Загалом, пісня є одою до кохання, яке сприймається не тільки через зорові образи, але й через тактильні відчуття. Це кохання стає своєрідною подорожжю, де кожен дотик і кожен погляд є важливим і значущим, перетворюючи повсякденність у щось чарівне та незабутнє. Любов у пісні подана як необхідність і єдина можливість для повноцінного існування, де кожен момент разом важливий і цінний.