Пісня "Ми не одні, ми не живі, виключіть нас" гурту Океан Ельзи вражає своєю глибиною та емоційністю. Вона порушує тему відчуженості та відсутності справжніх людських зв'язків у сучасному світі. Слова пісні відображають внутрішній стан персонажів, які відчувають себе ізольованими та вимкненими, ніби вони не частина реального світу.
Головні герої пісні звертаються з проханням "виключити" їх, що можна інтерпретувати як бажання вийти з безперервного циклу пустоти та одноманітності. Вони не відчувають себе живими, повністю втративши зв'язок зі своїми емоціями та навколишнім світом. Фрази про вимкнення часу та неспроможність відчувати — це символічне вираження відчаю та відсутності сенсу.
У пісні також зустрічається мотив ностальгії за минулим, кращими часами, що символізується "ангельським садом", з якого персонажі хочуть повернутися. Цей образ стає втіленням утраченої невинності та чистоти. Заклик до дій, як-от "вимкни Сі Ді", можна розглядати як спробу змінити своє життя, зупинити механічне існування без відчуттів і живого спілкування.
Таким чином, пісня Океану Ельзи є метафорою відчуття відчуженості та пошуку сенсу в індустріалізованому, інформаційно перенасиченому світі, де людина ризикує стати лише безликим манекеном.