Пісня "Персонажі" виконавця SadSvit виражає глибокі почуття самотності та роздуми про сенс існування в сучасному світі. Вона починається з опису холодної ночі, яка символізує відчуття порожнечі та відокремлення від інших. Згадка про сіль, яка залишає шрам, може символізувати біль та втрати, що залишаються у житті кожної людини. Метафора диму, який віддається вітрам, може відображати спробу позбутися внутрішнього тягару чи болю.
В наступному куплеті згадуються горіння вікон, яке нагадує про дерев'яні мости — можливо, про мости, які вже спалено в минулому або про мости, які мали б символізувати можливість переходу до нового життя, але так і залишаються неперетнутими. Це може вказувати на страх змін чи неможливість відновлення старих зв'язків.
У приспіві повторюється мотив холодних рук, які малюють безбарвні пейзажі. Це зображення може символізувати творчість, що втратила свої барви та емоції, або ж втому від незмінності реалій життя. Фраза про те, що "несправжні ми є персонажі" розкриває ідею про внутрішні маски, які люди носять, або про відчуття нереальності власного "я" у великому світі.
Таким чином, пісня може бути інтерпретована як роздуми про внутрішню пустоту, втрачені зв'язки та втому від соціальної маскаради, яка вимагає бути не собою, а лише персонажем у чиїхось історіях. Співак зображує світ, де емоційна барвистість і справжність стають все рідкіснішими.