Пісня "Два перстені" Софії Ротару вражає своєю символічністю та ліричністю. У ній автор розповідає про створення двох перснів з природних матеріалів, що символізують день і ніч. Перший перстень вона створює з "срібла", залишеного місяцем на поверхні води опівночі, другий – з вінка з барвінку, знайденого у полі вранці. Ці перстені, виготовлені з натуральних елементів, несуть в собі особливе значення і втілюють гармонію природи та людських почуттів.
Центральна ідея пісні полягає у використанні цих перснів як подарунка коханій людині. Героїня пісні пропонує обрати один із перстенів, що є втіленням її почуттів і прив'язаності до коханої особи. Обидва перстені є символом її любові та відданості, а усміх обраної людини описується як її "згуба", що підкреслює глибокі емоції та значення відносин між ними.
У завершальній частині пісні відображено сезонні зміни в природі, що метафорично підкреслюють постійність і вічність почуттів. Осінь приносить нові кольори та звуки, але перстені залишаються нагадуванням про минуле кохання, яке може бути відновлене. Вони символізують зв'язок, який збережеться незважаючи на забуття чи втрату. Таким чином, пісня висловлює надію на відновлення стосунків і нескінченну прихильність до коханої особи.