Пісня "Все минуло" Віктора Павліка розгортається навколо теми втраченого кохання та його наслідків для людини. Перший куплет починається зі слів про те, що минуле залишилося позаду, і виконавець не шкодує про минулі стосунки, попри всю їхню інтенсивність і значення. Він наголошує, що в житті кохання не має меж, визнаючи, що справжнє почуття часто супроводжується стражданням.
Другий куплет поглиблює сприйняття життя як нещадного, але і живильного джерела, що несе в собі всі води з бистрин до моря. Це метафора, що описує як життєві виклики заповнюють нашу душу, роблячи нас більш чутливими та наповненими емоціями.
У третьому куплеті виконавець описує, як любов, що колись об’єднувала двоє, перетворилася на тягар, що призвів до їхнього розлучення. Залишились лише туга та надія, а також біль, який він сам "посіяв" у своєму серці.
У заключному куплеті ми бачимо, як автор змирюється з тим, що вони більше не зможуть разом дивитися на світанки чи будувати спільне щастя. Цей куплет підкреслює неможливість повернення до того, що було, і неминучість прийняття реальності віддалення.
Таким чином, пісня "Все минуло" розкриває глибину почуттів людини, що пережила значні стосунки, які залишили глибокий слід у її житті, попри їхнє закінчення. Це історія про осмислення, зцілення та звільнення від ланцюгів минулого кохання.