Пісня "Я піду в далекі гори" Володимира Івасюка - це ліричний вираз глибоких почуттів і туги за коханою. Автор описує свій намір подолати великі відстані, гори і ріки, щоб знайти свою кохану, яку він характеризує кількома виразними рисами: карі очі та чорні брови. Його мандрівка символізує не лише фізичну подорож, але й емоційний шлях, який він готовий пройти заради своїх почуттів.
У пісні постає образ вітру, який поет просить допомогти йому в цій подорожі. Вітер втілює свободу і здатність досягати недосяжного, символізує силу і волю, необхідні для досягнення мети. Поетичний образ вітру, який летить на вільних крилах, підкреслює непереможне бажання зустріти кохану.
Приспів пісні відкриває перед нами ще один глибокий шар почуттів. "Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт" - ці слова виражають любов, яка надихає і освітлює все навколо. Образ "блакитного світу", який співак несе в своїх очах, символізує чистоту і непохитність його намірів. Любов-зажура та мрія молода виступають як джерела його натхнення та сили.
Таким чином, пісня є вираженням непереможної віри в любов, силу почуттів і непереможне прагнення до зустрічі з коханою, незважаючи на всі перешкоди. Вона відображає універсальну тему кохання, яка завжди актуальна і близька кожному. Історія про кохання, яка лунає через століття, залишається в серцях слухачів, надихаючи на власні подвиги заради коханих.