Пісня Артема Лоіка "Як не важко, то набери" відображає глибокі емоції та трагічні обставини, що охоплюють зв'язок між двома людьми в умовах кризи та війни. Лірика передає відчай, біль і надію через метафори та особисті звернення, що створюють інтенсивний наратив про братерство, втрату і спротив.
У пісні виражається глибока прихильність та зв'язок між співаком та його братом, якого він намагається підтримати незважаючи на відстань та обставини. Лоік використовує образи війни та насильства, які символізують боротьбу і страждання, а також згадує про історичні та культурні реалії, що впливають на спільноту і ідентичність.
Заклик до підтримки через метафору "не вдягай голу правду рядками метафор а людям її на папері дай" наголошує на важливості поширення правди та історій, що можуть зміцнити дух та підтримати спротив. В той же час, образи болю та відчаю в пісні роблять її сильно емоційно насиченою та відображають реальність життя в екстремальних умовах.
Таким чином, пісня є закликом до боротьби, взаємопідтримки та вираження сильних почуттів через поезію, що виступає засобом виживання та збереження людяності у найтяжчі часи. Це віддзеркалює важливість мистецтва та особистих відносин у часи кризи.