Пісня розкриває тему глибокого емоційного переживання, пов'язаного із віддаленістю чи відсутністю коханої особи. Основний наратив вибудовується навколо ностальгії та бажання знову бути поруч з коханою людиною. Ліричний герой звертається до Бога зі словами про своє нетерпіння і постійне очікування зустрічі з улюбленою. Він описує час як щось непомітне та несуттєве у контексті свого очікування.
В рефрені співак зосереджується на образі очей коханої, які він мріє бачити від ранку до ночі. Цей образ є ключовим у вираженні його туги та бажання близькості. Повторення слова "дихати" підкреслює потребу в її присутності, яка життєво необхідна для нього, як повітря.
Далі він згадує дежавю, яке його не турбує, коли він переглядає їхні спільні фотографії. Це вказує на те, що спогади про минуле тепер приносять скоріше спокій, ніж біль. Ліричний герой також висловлює своє сумування та відчуття втрати, зізнаючись, що відчуває внутрішній конфлікт і боїться втратити себе. Однак він залишається сповненим надії, вірячи, що знаходження спокою можливе, коли вони будуть разом. Пісня залишається меланхолійною, але наповненою надією на майбутнє возз'єднання.