Пісня "З вік моїх в ріки" виконавця DOROFEEVA огортає слухача атмосферою меланхолії та роздумів про минуле. В тексті відчутна туга за втраченими часами, які були повні щастя і тепла. Лірична героїня згадує стару квартиру, де вона разом із коханою людиною проводила час, танцюючи під звуки вінілу, який крутив діджей. Ці спогади накладаються на образи сьогоднішнього дня, коли все змінилося і свято закінчилося, залишивши лише тишу і самотність.
Згадки про осінь, яку не люблять діти, але за якою скучає героїня, наголошують на контрасті між минулим і сьогоднішнім днем. Літо, повне світла та радості, відступило, залишивши після себе осінь, яка вносить смуток і відчуття втрати. Символізм льодяної підлоги, по якій текуть солодкі сльози, підкреслює внутрішній стан героїні — холодний і водночас наповнений глибокими емоціями.
На завершення, у пісні згадується момент освобождення від болю і сорому, коли "гора зійшла з плечей", але серце все ще іноді "колить", а сумніви "знесло дощем". Це свідчить про складний процес очищення і зцілення, який проходить героїня, намагаючись знайти мир у собі попри глибокі втрати минулого. Пісня переплітає біль втрати з надією на зцілення, виражаючи складність людських емоцій у часи змін.