Пісня "В мову нашу летіли мов кулі" від ТНМК відкриває панораму української історії і культури, звертаючи увагу на глибину та різноманітність історичного шляху України. Виконавці оспівують величезний часовий проміжок, починаючи від Великого Вибуху, який символізує народження всього існуючого, і вплітають у текст згадки про ключові моменти, які формували цивілізацію на українських землях, зокрема про поселення трипільців та кімерійців, згадані у творах Гомера.
Далі текст пісні переходить до епохи Київської Русі, де важливі постаті, такі як князі Кий, Щек та Хорив, а також заснування міста Києва, підкреслюють засадничі моменти державотворення. Опис ворожнечі та братерських війн між слов'янськими племенами, а також звернення до християнізації Володимиром Великим, виокремлюють періоди злетів і падінь, які переживала територія.
Завершується пісня нарисом про козацьку епоху, яка символізує відвагу та боротьбу за свободу. В цій частині підкреслюється роль козаків як захисників українських земель і важливість культурних діячів, як-от Петро Могила, у формуванні освіти та науки. Пісня відображає гордість за багатовікову історію та культурні досягнення українського народу, наголошуючи на їх значенні і впливі на сучасну Україну.
Отже, у цій пісні ТНМК через широкий історичний наратив підкреслює важливість знання власної історії, героїчне минуле українців та їхню боротьбу за свободу та незалежність. Це не тільки піднесення національної самосвідомості, а й заклик до пам'яті та поваги до коріння і традицій. Використання історичних постатей і подій робить текст багатогранним та осмисленим.