Пісня "Дай нам бог усе забути" у виконанні Юлії Думанської глибоко відображає емоції та бажання, які виникають після великих трагедій, зокрема війни. Ця пісня є виразом сподівань на кінець війни, на мир і відновлення звичайного життя, коли можна буде не тільки забути біль минулого, але й радіти майбутньому.
У тексті пісні згадується момент, коли війна закінчиться, що символізується через обведення цієї дати в календарі. Виконавиця мріє про день, коли зможе вільно спілкуватися з усіма, навіть з тими, з ким втратила зв'язок. Це час, коли література та мудрість знову стануть важливішими, ніж новини про війну. Автор тексту навіть звертається до Бога, ідентифікуючи його як свідка чи учасника цих подій, що підкреслює універсальність переживань в часи війни.
Основний рефрен пісні "Дай нам бог усе забути" підкреслює необхідність відпустити минуле та зцілити душевні рани. Це виявляється через бажання обіймати і цілувати руки, як символ вдячності та любові до тих, хто пережив війну. Цей глибокий сенс підкреслюється повторенням, яке вказує на силу та важливість цього емоційного висловлювання.
В цілому, пісня є медитацією на тему втрати, сподівань та зцілення. Вона відображає болісний, але надійний шлях до миру та спокою, який можливий після завершення війни. Завершується вона надією на те, що всі труднощі і горе можна буде залишити в минулому, а замість них прийде радість перемоги та відновлення життя.