Пісня Юлії Думанської виражає глибокі емоції та надії, пов'язані з завершенням війни. Вона починається зі згадки про момент, коли війна нарешті закінчиться, що авторка обіцяє відзначити у своєму календарі. Вона уявляє, як ця радісна новина лунатиме скрізь, стаючи повсюдним освідченням миру. Цей день стане поворотним моментом, коли можна буде вільно спілкуватися навіть з колишніми знайомими, висловлюючи їм прості людські запитання про їхнє благополуччя.
Текст пісні також містить роздуми про величезне значення знань, що можуть "звучати" з книг, коли мир восторжествує, і навіть Бог чекає на цю новину. Це наголошує на всесвітньому значенні миру. Співачка висловлює бажання поділитися своїми переживаннями та враженнями з вищими силами, ніби Бог міг би відсутній під час труднощів, і тепер є можливість відновити зв'язок.
У рефрені пісні Думанська говорить про тілесний і емоційний контакт, який вона бажає відновити після довгого часу розлуки та страждань. Вона виражає надію, що любов і фізична близькість допоможуть забути біль минулого, просячи Бога дати їм силу забути жахи війни і почати життя з чистого аркуша. Пісня закінчується на оптимістичній ноті, обіцяючи велике світле майбутнє, де перемога над війною принесе мир і благополуччя.