Пісня "Очі не хочуть неначе осліплені" виконавця Хейтспіч занурює слухача у глибоку рефлексію про суспільні проблеми, байдужість та військовий конфлікт. Лірика відображає гостроту болю та роздуми про людське ставлення до життя та його цінностей. Перший куплет розкриває тему зневаги до людського життя через призму вартості зброї і людської крові, підкреслюючи цинізм та жорстокість сучасного суспільства.
Наступні рядки розглядають тему відповідальності та відчуття провини. Існує контраст між людьми, які прагнуть очистити себе, визнаючи свою частку відповідальності, та тими, хто пишається своєю байдужістю і злочинами. Ця дихотомія підкреслюється слабким волевиявленням і рідкісним згадуванням важливих питань, зокрема війни, яка втомила до такої міри, що стає майже банальною частиною повсякденного життя.
У рефренах і далі в тексті з'являється образ ромашки, який контрастує з темами війни і людської байдужості. Ромашка символізує невинність і простоту, яка стоїть у противагу складнощам і жорстокості навколишнього світу. Пісня закликає переосмислити те, що суспільство нав'язує як "норму" та шукає справжні цінності, які можуть бути такі ж прості та чисті, як і життя ромашки у полі.
Останні куплети звертаються до людського досвіду, коливань між ненавистю та любов'ю до людства, і остаточного примирення з власними страхами та сподіваннями на майбутнє. Пісня завершується на досить меланхолійній ноті, підкреслюючи складність людських емоцій і внутрішніх конфліктів. Це твір, що викликає роздуми про те, як зовнішній світ впливає на внутрішній моральний компас кожної людини.