Пісня "Хто кричав про вірність" виконавця Хейтспіч розкриває тему байдужості та підриває стереотипні уявлення про відповідальність і мораль. У тексті згадуються люди, які насолоджуються життям, не відчуваючи відповідальності за власні вчинки, і ті, хто каяться в байдужості, намагаючись відмити сліди власної відчуженості. Це створює контраст між тими, хто лишається "брудним" і пишається цим, та тими, хто прагне очистити себе.
Другий аспект пісні — це критика сучасного суспільства, яке втомилося від війн і повсякденних турбот, де важливі питання замінюються на поверхові теми, як от пісні про ромашки. Ліричний герой звертається до "уйобків", які намагаються вчити його жити, порівнюючи їхні повчання з легковажними і безвагомими квітами в полі.
На завершення, у пісні піднімається тема зради та брехні. Люди, які голосно кричали про вірність, виявляються першими, хто зраджує у важкі часи. Ця думка розширюється описом різких контрастів між сміливістю та втечею, між любов'ю до людства та ненавистю до нього. Ці суперечності виявляють глибоке розчарування ліричного героя в людській природі та суспільстві.