Пісня "По землі українській невільній землі" виконавця ХАС пронизана глибокими емоціями та історичними відсиланнями, що відображають боротьбу українського народу за свою свободу. Центральним образом у тексті є партизани, які символізують непокору та опір угнетенню. Вони проходять селом, носячи зброю та відчуття смутку і болю через невільний статус своєї землі.
Автор звертається до проблеми відчуженості та втрати ідентичності, критикуючи тих, хто виріс у "вакуумі", тобто без розуміння своєї культурної та історичної спадщини. Це протиставлення між вихованням у свободі та вирощуванням у ізоляції. Ліричний герой підкреслює важливість боротьби за свободу та необхідність захистити свою землю від "диких псів", що метафорично означає зовнішні та внутрішні загрози.
У тексті також присутній духовний аспект, коли згадується молитва дітей Фатімі та слова предка, який стверджує, що ті, хто з Богом, не залишаться наодинці. Це підкреслює спадкоємність поколінь у боротьбі за власні права та свободу. Заклик залишатися вірними ідеалам партизанства, незалежно від умов, звучить як важлива нагадування про вічну цінність свободи та незалежності. Використання символізму та історичних алюзій робить пісню особливо резонансною та значущою для українського слухача.