Текст пісні відображає глибокий зміст боротьби та виживання народу в умовах опору та війни. Початкові рядки пісні описують образ партизан, що йдуть українським селом, символізуючи боротьбу за свободу на невільній землі. Це зображення нагадує про важливість пам'ятати історію та відданість своїй країні. Кожен партизан несе зброю та відчуває смуток і біль, що віддзеркалює жертви та тягар війни.
Далі пісня переходить до роздумів про важливість збереження культурної та особистої ідентичності в обличчі зовнішнього впливу. "Псячий язик" як символ зовнішнього загарбництва та культурного насильства, що колись вигнав предків виконавця з хати. Слова про голод, війну, Сибір, і заслання відображають горе і випробування, з якими довелося зіткнутися попереднім поколінням.
На завершення, пісня закликає не здавати свою землю "диким псам" і підкреслює значення волі та необхідність стійкості. "Воля чи неволя, пам'ятай, ти - партизан" — це заклик до нескореності та готовності захищати свою свободу та ідентичність, незалежно від обставин. Усе це об'єднано під поняттям фатуму — долі, що вже написана, але на яку можна вплинути через власні дії і вибори.