Пісня "З самотнім містом під звуки сирен" у виконанні KAMALIYA є емоційним висловом любові та туги, посиленого умовами війни. Текст пісні розповідає про зупинку часу в один ранок, який став вирішальним моментом для героїні. Цей момент підкреслює невинність героїв перед обличчям біди, коли вони просять одне одного не допустити, щоб війна їх розлучила.
Головна героїня опиняється наодинці з містом, де сирени звучать як постійне нагадування про навислу загрозу. Вона вирішує чекати на свого коханого, не зважаючи на відстань та обставини, підтримуючи зв'язок через листи, у які вкладає всю свою любов. Ці листи стають символом їхнього емоційного зв'язку та обіцянки, що географічні кордони та міські мури не розділять їхні серця.
У пісні також виражені глибокі почуття суму та ностальгії через розділення. Героїня згадує про дотики коханого, які лише згадки про них приносять їй розраду. Незважаючи на фізичну відсутність коханого, їхні почуття та спільні спогади залишаються непорушними, а обіцянка чекати одне одного підтверджується в кожному слові листів та думках, що лунають як постріли в тиші. Таким чином, пісня KAMALIYA стає гімном любові, яка триває незалежно від обставин.