Пісня "А у бункері здохло пуйло" виконавців Леся Нікітюк і Степан Гіга має яскравий сатиричний характер та висловлює емоційну реакцію на події, що відбуваються в Росії та навколо неї. У першому куплеті описується гіпотетична ситуація, де Україна відновила свої кордони, Московська червона площа перетворилася на полігон, Китай контролює Урал, а Курильські острови стали частиною Японії. Такий образ намічає радикальні зміни в політичному ландшафті та бажання побачити занепад ворожої держави.
У приспіві висловлюється радість та задоволення від цього "сну" — уявної реальності, де стаються ці події. Таке бачення супроводжується емоціями відчуття справедливості та мести за дії, які ворог здійснив проти України.
Другий куплет продовжує цю тему, але вводить іронічні та гумористичні образи, як наприклад, цигани, які "розпилили" Північний потік, або Олексій Арестович, який виступає в російських ЗМІ. Вся ця картина доповнена фольклорними мотивами через спів про червону калину, що символізує українську культурну ідентичність.
Загалом, пісня має виразний протестний зміст і використовує елементи фантастичної реальності для вираження бажання змін та падіння режиму, який сприймається як агресивний і несправедливий. Це не просто критика, а скоріше мрія про те, як світ міг би змінитись на краще. Сатира та гумор тут виступають як механізми справляння з тяжкістю сучасних подій.