Марія ТкачукЧую Та Не Слухаюсь Десь Забула Своє Я

Текст пісні "Чую та не слухаюсь" Марії Ткачук занурює нас у внутрішній світ жінки, яка переживає період розладу особистісної ідентичності та внутрішніх конфліктів. Лірична героїня висловлює своє почуття втрати самої себе, коли каже: "Чую та не слухаюсь, десь забула своє я". Це вказує на її боротьбу з власною совістю та невпевненість у своїх діях.

Вона описує своє почуття тривоги та ізоляції: "Тут так тихо, я сама", що підкреслює її одинокий стан. Її змішані почуття часу та простору, а також спроби знайти себе в майбутньому ("Може завтра десь знайду") демонструють її спроби знайти вихід з цього стану. Це відображає бажання знайти стабільність і розуміння власної особистості.

Заключна частина пісні розкриває дуальність почуттів ліричної героїні, яка відчуває не тільки тривогу, але й злість та розчарування. Висловлювання "Необов'язково мені бути цим дощем" символізує її бажання зламати стереотипи або очікування, що на неї покладені. Основний мотив вогню, яким вона "обпалює", може символізувати відновлення та зміну, показуючи її внутрішню силу і бажання змінити своє життя на краще. Пісня в цілому розкриває складні емоції і досвід, через який проходить людина під час внутрішньої боротьби та пошуку самоідентифікації.