Пісня "Може завтра десь знайду" у виконанні Марії Ткачук висвітлює внутрішні переживання та роздуми про особисту ідентичність та емоційний стан. Головна героїня пісні зазнає внутрішньої боротьби, відчуваючи втрату себе і пошуки своєї сутності. Вона описує своє самопочуття як змішання часу та простору, відчуття ізоляції та самотності, які підсилюють її тривожність.
Лірична героїня висловлює своє занепокоєння через необхідність приймати рішення, які можуть змінити її життя. Вона стикається з дилемою про самовираження та вибір між власними бажаннями та очікуваннями інших. Фраза "необов'язково бути цим дощем" символізує тиск суспільних норм і стереотипів, яким вона не хоче піддаватися.
Сподівання, що "може завтра десь знайду" своє "я", є вираженням надії на зміну та знайдення внутрішньої гармонії. Пісня закликає до самопізнання та рефлексії над власним життям і виборами, що є ключовими для здоров'я та благополуччя особистості. Цей пошук ідентичності та внутрішнього спокою є універсальним досвідом, з яким може ідентифікуватися багато слухачів. Повторюваність окремих рядків підкреслює циклічність думок та емоцій, що переживає героїня.