Пісня "Я залишуся лиш спогадом весни" виконавця KADNAY відображає глибокі емоційні переживання, пов'язані з розставанням та необхідністю відпускати минуле. Ліричний герой закликає іншу людину відпустити його, натякаючи на те, що він залишиться лише приємним спогадом, подібно до весни, яка приходить і йде, залишаючи після себе лише відчуття тепла та свіжості.
У другому абзаці тексту йдеться про те, як з часом забуваються образи та біль втрати, як минуле поступово втрачає свою гостроту та розчиняється, немов туман. Ліричний герой описує стан внутрішнього затишку, досягнутого через прийняття і відпускання минулого, наголошуючи на необхідності долати обмеження, накладені власними переживаннями та страхами.
Третій абзац розкриває тему самотності та бажання плакати, коли для цього не залишається часу. Це вказує на глибоку внутрішню боротьбу та почуття втраченості, коли людина знаходиться в полоні власних емоцій і не може знайти вихід зі стану глибокої печалі.
У заключному абзаці згадується образ жінки, яка з'являється з туману і залишається в минулому як обман. Цей образ підсилює відчуття загадковості та недосяжності минулих стосунків, які залишають слід у серці, але водночас вимагають відпустити їх, щоб рухатися далі. Пісня нагадує про циклічність відносин і життєвих етапів, де кожен кінець є новим початком.