KadnayТи Знаєш Як Буде Що Це Не В Останнє

У цій пісні KADNAY торкається теми відпускання минулого та емоційних відчуттів, які супроводжують цей процес. Артист закликає відпустити минуле, порівнюючи себе зі спогадом про весну, що згодом стане лише згадкою, яка зникає, як розривається плівка або коли не залишається сторінок у книзі життя.

У пісні ідеться про моменти, коли минуле відходить, а з ним і жаль, який забувається. Описуються відчуття, що супроводжують втрату - коли людина потопає у своїх думках та емоціях, обмежуючи себе від подальшого руху вперед через біль та печаль. Також згадується момент, коли важко знайти час для смутку, а вибір стає свідомою залежністю від власних страхів та доль інших.

Пісня переносить слухача в момент прощання, символізуючи його сценою на вокзалі, де початок нової дороги є одночасно і прощанням з минулим. Це виражає усвідомлення, що такі моменти будуть повторюватися, адже відпускання та переосмислення минулого - це неодмінна частина життя.

Останні рядки пісні вводять образ жінки, яка з'являється з туману минулого, залишаючи після себе лише спогади та емоційні сліди, такі як "подушку із теплих сліз". Цей образ посилює тему втрати та відпускання, показуючи, що минуле може бути болісним, але й красивим та загадковим, як і заквітчаний та темний ліс.