Пісня "Забуваєм до" у виконанні Wellboy відображає глибокі емоції та випробування, які переживає український народ у часи випробувань та воєнних конфліктів. Ліричний суб'єкт звертається до матері, закликаючи її не питати про далекі мандри свого сина, адже вони живуть за заповітом предків, зокрема Тараса Шевченка, символізуючи боротьбу та непохитну віру в майбутнє. Ця частина пісні підкреслює зв'язок поколінь та важливість спадщини у формуванні ідентичності нації.
У наступних рядках пісня набуває більш містичного звучання, де сни про біду та благання до Бога про вказівку праведного шляху символізують внутрішні боротьби та сподівання нації. Згадка про прадідів, які плачуть із світлин, є віддзеркаленням історичного болю та гордості за витримку та героїзм українського народу.
Заклики до боротьби "Ворогів на ножі, перетнуті рубежі" слугують метафорою нескореності та відданості боротьбі за свободу і незалежність. Цей повторюваний мотив акцентує на готовності народу стояти до кінця у війні проти загарбників.
Пісня завершується оптимістичним візіоном майбутнього, де після важкої весни та перемоги над "катами" знову розквітнуть вишневі сади в Україні, що символізує відродження, мир та процвітання на рідній землі. Цей образ вишневих садів є потужним символом надії та віри в краще майбутнє для України. Таким чином, пісня Wellboy "Забуваєм до" є виразом нескінченної віри, героїзму, боротьби та оптимізму українського народу.