Пісня "Із тривогами своїми всіх кривавих окупантів" у виконанні Ірини Федишин та Євгена Хмари пронизана глибокими образами війни та її наслідків для України та її народу. Вона відображає темні часи, коли в країні панують страх, тривога та смерть. Через образи чорних ночей, куль, що свистять, та чорного диму від пожарищ, пісня передає відчуття безвиході і трагедії, які спіткали народ.
Водночас, лірика пісні відображає не тільки розпач та горе, але й непохитну віру в перемогу та незламність духу українців. Слова про те, що весна зустріла не там і не ті пісні співала, символізують змінені обставини життя в умовах війни, де замість мирного весняного відродження люди змушені боротися за свою свободу. Фрази про стрілянину зі скоростріла та подавання набоїв вказують на готовність захищати свою землю до останнього.
Особливо важливим є рефрен пісні, який стверджує неприпустимість капітуляції ("Ми не вийдем з того бою, Ми не станем на коліна") і готовність жертвувати власним життям заради майбутнього країни ("Щоб не вмерла Україна!"). Таким чином, пісня є виразом незламності українського народу, його боротьби за свободу та незалежність, а також глибокої віри в перемогу над окупантами. Це заклик до єдності, мужності та відданості справі захисту рідної землі.