Пісня Ірини Федишин "Бо через нас розп’яли її сина" виражає глибокі духовні почуття, закликаючи кожного задуматися над своїми діями та їхнім впливом на світ. У перших рядках автор звертається до моментів відчаю та безнадії, коли людина відчуває себе абсолютно самотньою і втраченою. В такі моменти запропоновано знайти втіху та підтримку у серці Марії, символізуючи безумовну любов і співчуття.
Далі йде роздум про гріх та біль, які людство принесло на землю. Пісня підкреслює, що кожен із нас несе відповідальність за страждання інших, нагадуючи про розп'яття сина Марії – Ісуса Христа, яке стало відкупленням за гріхи людства. Це викликає рефлексію над власними діями та їхніми наслідками.
У наступних рядках йдеться про прощення і любов, які можливі навіть у найтяжчі моменти. Автор зазначає, що незважаючи на страх і сором, які можуть виникати в нас перед лицем власних помилок, ми завжди можемо знайти в серці Марії відсутність осуду і повну любов. Це відображення безмежної материнської любові, яка є прикладом для наслідування.
На закінчення, пісня закликає до навчання любити і прощати так, як це робить Бог. Це повідомлення про те, що справжнє панування у світі можливе не через силу чи владу, а через любов і прощення, що є ключем до внутрішньої гармонії та миру з оточуючими. Пісня є нагадуванням про те, що кожен з нас може зробити світ кращим, починаючи з себе, своїх думок і дій.