У пісні "Маріуполь" української виконавиці Alyona Alyona описується болюча історія міста, яке стало символом стійкості і непохитної волі до життя в умовах війни. Артистка починає з ідилічних картин мирного життя, згадуючи проходження через перони до моря, шум крон у парках та дзвін з Храму Петра. Тут вона вшановує місцевих мешканців, їх героїзм та віру, називаючи дітей "кошацького роду" та зазначаючи міцний вірний погляд, що символізує непохитність та силу духу маріупольців.
Далі пісня занурює слухача у реалії війни, але робить це через образи повсякденного життя, що змішалося зі страхом, надією та вірою. Alyona Alyona використовує метафору "довжина лінії фронту" на лівій руці, щоб підкреслити постійну присутність війни у житті містян. Пісня згадує часи, коли Азовське море асоціювалося з екологічними проблемами, але тепер стало символом мужності та відваги, що люди "по світу носитимуть".
Останні рядки пісні переплітають особисті спогади автора з болючою реальністю окупації та опору. Звернення до рибака з питанням про долю міста та згадки про повсякденне життя, що було розірване війною, підкреслюють глибину трагедії, що спіткала Маріуполь. Пісня закінчується на протиставленні між колишнім мирним життям і теперішньою реальністю, де кожен день – це боротьба за виживання та збереження ідентичності. Цей твір є вшануванням міцності духу міста та його мешканців, які незважаючи на війну, продовжують вірити у майбутнє.