Океан ЕльзиЩе Залишилась Не Взята Висота Розійшлися По Одному

Пісня "Ще залишилась не взята висота" гурту "Океан Ельзи" відображає глибокий емоційний стан людей, зокрема воїнів, які повертаються додому з війни, але не можуть знайти в собі спокій через незавершеність конфлікту та особистих втрат. В перших рядках автор говорить про повернення додому, проте з невизначеністю щодо тривалості перебування вдома та невзятих "висот" - метафора нерозв'язаних конфліктів та нездійснених амбіцій.

У пісні висвітлюється вплив війни на психологічний стан людини, де "пустота" символізує відчуття втрати, яке не дає спокою. Ця внутрішня порожнеча викликає біль і розрив у думках, підкреслюючи невидимі, але відчутні наслідки війни. Образ "сльози і бетон" та "квіти мінних зон" малює картину руйнування та одночасної надії, що процвітає серед згуби.

Діалог з матір'ю в пісні розкриває глибоку розриваність між поколіннями та різним сприйняттям війни. Мати, намагаючись заспокоїти, не може повністю усвідомити глибину травми, яку її дитина пронесла через війну. Спроба зрозуміти та поділити цей біль видається неможливою через відмінності в особистих досвідах.

Завершується пісня образом прощання на вокзалі, де дівчина чекає на свого коханого, намагаючись знайти у взаєминах втіху та порятунок від сірості буднів. Питання про те, як довго триватиме відсутність та чи повернеться коханий додому, залишається відкритим, підкреслюючи невизначеність і трагічну реальність воєнного часу. Пісня зображує війну не як віддалене або абстрактне явище, а як болісну і безпосередню реальність, яка залишає глибокі рани на душах людей.