Morphom, SadsvitІ Здавалось Все Блідим Вже Пройшло За Сотню Літ

Текст пісні розгортається навколо глибоких емоцій та рефлексій, викликаних війною або важкими життєвими обставинами. В перших рядках ми бачимо заклик не впадати у відчай та самоспівчуття, нагадуючи, що кожен вносить вклад у спільну справу і що дії кожного мають наслідки. Є відчуття колективної відповідальності та спільної боротьби.

У наступній частині пісні акцентується на зв'язку між поколіннями, на ролі захисту родини та дому. Це викликає образи мужності та жертовності, а також важливість знання про те, хто стоїть на захисті найціннішого – родини та домівки.

Потім автори переходять до більш інтимного роздуму про втрату та ностальгію, згадуючи теплоту минулих днів, які здаються неповерненними через війну або трагедію. Існує ностальгія за мирним життям, спогадами, які вже сприймаються як далекі і немов пройшли "за сотню літ".

Останні рядки знову повертають нас до заклику залишатися міцними, не втрачати надії та повертатися додому живим. Це нагадування про необхідність продовжувати боротьбу за світле майбутнє та важливість кожного життя у цій боротьбі.

У підсумку, пісня є глибоко емоційним розмірковуванням про війну, втрату, надію та жертовність, висвітлюючи необхідність стійкості, взаємодопомоги та віри у краще майбутнє. Це гімн тих, хто бореться, чекає та надіється на повернення до мирного життя.