Пісня "Залишиться незламна лиш моя земля" виконана Артемом Лоіком та Baka, відображає глибоку віру в перемогу, відновлення та непорушність духу українського народу під час випробувань, зокрема війни. Автори передають свої переконання через серію заяв про віру в краще майбутнє, справедливість та непереможність духу нації. Вони висловлюють надію, що війна скоро закінчиться і що цей важкий досвід пробудить у людях кращі якості – свідомість, небайдужість, простоту.
Текст пісні насичений глибокими образами та символікою, що підкреслює незламність українського народу, його твердість та готовність до захисту своєї землі. Посилання на українську літературу та культуру, зокрема на постаті Світличного та Вінграновського, підсилюють зв'язок із національною ідентичністю та культурною спадщиною. Автори підкреслюють, що навіть у найважчі часи, віра в свободу, відданість своїй країні та героїзм не лише залишаються непохитними, але й стають основою для майбутнього відродження.
В центрі пісні – глибока віра у перемогу та мирне майбутнє, де Україна виступає символом свободи, а випробування війною стає каталізатором для об'єднання нації та розквіту української культури та літератури. Вершину пісні складає вираз віри в незламність української землі, незважаючи на всі випробування та труднощі, що стали метафорою непереможного духу та нездоланності народу, який зберігає віру у світле майбутнє. Це підкреслюється останніми рядками, що говорять про непохитну віру в те, що світло замінить тьму, і що, незважаючи на всі виклики, земля залишиться незламною.