Пісня "Нехай під ногами шипить змія, залишиться незламна лиш моя земля" виконавців Артема Лоїка та Baka - це потужний гімн віри і надії на майбутнє, яке незабаром настане після завершення війни. Лірика пісні відображає глибоку віру авторів у перемогу, відродження нації та збереження її культурних та духовних цінностей. Вона говорить про те, як випробування змушують нас знову відкрити себе, стати сильнішими, більш свідомими і простими.
В цій пісні звучить заклик не забувати уроки минулого, розуміти, коли потрібно об'єднуватися, а коли - боротися. Вона виражає впевненість, що прийде покоління, яке буде володіти мудрістю і сміливістю, щоб не повторити помилок минулого, і з гідністю продовжить традиції своїх предків.
Автори пісні також наголошують на непорушності і незламності духу українського народу, який, незважаючи на всі труднощі, продовжує вірити у краще майбутнє і свою перемогу. Ця пісня - це відображення віри у те, що добро, свобода та незалежність є найвищими цінностями, за які варто боротися.
Віра в силу духу, любов до рідної землі та готовність захищати свою свободу - основні меседжі, які пронизують цей музичний твір. Вона несе в собі повідомлення надії та віри в непереможність духу українського народу, який залишається єдиним і непохитним перед обличчям будь-яких випробувань. Це пісня про те, що навіть у найтемніші часи можна знайти сили для боротьби та віри у перемогу. Нехай під ногами і шипить змія, але незламність і свобода рідної землі залишаться непохитними.