Артем Лоік, BakaТа Я Вірю Що Те Все Ніколи Не Забудемо

Ця пісня є виразом глибокої віри та надії автора у майбутнє України попри всі випробування, які випали на долю країни та її народу через війну. Вона оспівує непереможний дух українців, їх відданість своїй землі та культурі, а також непохитну віру у перемогу і мирне майбутнє. Використовуючи сильні образи та порівняння, автор підкреслює незламність народу, який, як моноліт, будується Богом і не віддає свого навіть у найтяжчі часи.

Поетичний текст переплітається з особистими переживаннями і спогадами, акцентуючи на важливості пам'ятати історію та героїзм тих, хто бореться за свободу країни. Це вираження глибокої віри в те, що народ, який має таку мужність і відданість, здатен подолати будь-які випробування та зберегти свою ідентичність та суверенітет.

Водночас пісня є закликом до майбутніх поколінь не забувати про випробування, які довелося пережити, і використовувати цей досвід для побудови свідомого, відповідального суспільства. Автор висловлює впевненість у тому, що свобода і незалежність є невід'ємними рисами України, а горе і втрати, зазнані народом, з часом зціляться, залишивши після себе лише міць та непохитність духу.

Усе це супроводжується вірою в майбутнє, де світло перемагає темряву, а народ, який пройшов через такі випробування, залишається незламним, продовжуючи плекати свою культуру, мову та традиції. Це віра у світле майбутнє, де Україна стане символом не лише виживання, але й процвітання. Така непохитна віра і оптимізм, виражені в пісні, надихають на надію та відновлення.