Текст пісні глибоко відображає бурхливі та визначальні моменти, переплетені з історією та сучасністю України, зокрема, висвітлюючи боротьбу за свободу та незалежність. У вступних рядках з зображенням неба, де чути грім і гімн попри мутний дим та гори тріску, міститься метафора нескореності нації, яка знаходить силу та віру в майбутнє навіть у найважчі часи.
Надалі йдеться про непохитну віру в справедливість і правду, яка стоїть за українським народом. Цей пасаж підкреслює незламність духу та впевненість в перемозі, що базується на правді та справедливості, які не можливо "пристрелити" чи знищити.
Особливої уваги заслуговує частина пісні, де згадуються конкретні місця та історичні постаті - від Азову і Бучі до Херсона та Донбасу, а також великих українських міст і регіонів. Це служить даниною поваги до мужності та стійкості українців у кожному куточку країни, а також пам'яті про історичні постаті, які боролися за Україну, як-то Богдан Хмельницький та Іван Франко.
Підсумкові рядки, що повторюються про грім, свист, гімн, мутний дим і тріск гір у чистому небі, символізують вічну боротьбу та непереможність українського духу. Вони відображають постійну готовність захищати свою землю та ідеали, не дивлячись на всі труднощі. Це заклик до єдності та героїзму, який виходить далеко за межі словесного вираження, підкреслюючи непохитність і відданість українського народу своїй країні.