Текст пісні "Ми з України" відображає силу, стійкість та незламність українського народу перед обличчям випробувань та ворожої агресії. У перших рядках описується ворожа сила, яка налетіла "хижим птахом", руйнуючи та поширюючи розруху. Проте, навіть у такі часи, серця ворогів залишаються "порожніми", підкреслюючи їхню моральну порожнечу та відсутність справжньої сили.
В подальших рядках пісні акцент робиться на відродженні та непереможності України, яка "встає з руїн". Люди, об'єднані спільною боротьбою, стають "непереможними", кожен з них — "більше ніж людина". Тут виражається ідея єдності та взаємопідтримки, яка стала ключовою в умовах випробувань.
Особливу увагу у пісні приділено величі духу українського народу, який виражається через гордість за свою країну. Фрази "Ми з України! Серце велике, справжнє навіки!" підкреслюють безмежну любов до рідної землі та віру в світле майбутнє. Це не просто слова підтримки, але й вираження непохитної віри в перемогу та свободу.
Завершальні рядки пісні сповнені оптимізму та надії на мирне майбутнє, де "наші діти побачать зелень київських каштанів", а міста, зруйновані війною, відродяться. Висловлюється впевненість, що кожне село та місто буде захищено, а зло отримає гідну відсіч. Пісня стає маніфестом незламності та відваги, який нагадує про те, що Україна та її народ нездоланні.