Пісня "Степом, степом" виконавця Анастасія Приходько виражає глибокі емоції та реалії війни через символіку степу та особисті трагедії. В перших рядках пісні йдеться про солдат, які йдуть у бій, символізуючи невідворотність та жорстокість воєнних дій. Степ, який водночас є місцем бою, покривається тінями від гармат та страждань, що огортають домівки, перетворюючи повсякденне життя на дим та руїни.
Далі текст пісні звертається до образу матері, яка стоїть біля хати, спостерігаючи за руйнуванням свого світу. Це втілення безсилля перед лицем великої трагедії, яка забирає життя та мир, замінюючи їх димом від пожеж та втрат. Образ матері, яка чекає на свого сина-солдата, стає символом надії, любові та вічного очікування, що стикається з гіркою реальністю.
У заключній частині пісні відбувається повернення до степу як символу життя, що продовжується незважаючи на війну. Пшениця, яка шумить навкруг, нагадує про життя, що має бути зібране, про продовження існування незважаючи на усі труднощі. Однак, для матері, чий син спить вічним сном, життя зупинилося на порозі її домівки. Це пісня про втрату, невимовний біль втрати та мужність тих, хто залишається жити, намагаючись знайти сенс у розрухі. Пісня залишає глибокий відбиток, змушуючи задуматись про ціну війни та відвагу простих людей у її обличчі.