Пісня Анастасії Приходько "Степом, степом" занурює слухача в атмосферу воєнних дій, втрати та нескінченної боротьби за мир. У перших рядках створюється картинка солдат, які йдуть через степ до бою, що символізує невпинну боротьбу та готовність захищати свою землю від ворога. Тема війни представлена через протиставлення мирного життя, яке залишилося позаду, та жорстокої реальності, яка прийшла на заміну.
В наступних рядках ми бачимо образ матері, яка стоїть біля хати, в очікуванні новин від свого сина-солдата, в той час як навколо неї розгортається дим від боїв. Цей образ втілює безмежний біль та страждання, які приносить війна для звичайних сімей, що втрачають своїх близьких.
Згодом текст пісні переходить до зображення падіння солдатів на полі бою, які лягають в степ, в той час як навкруги лише шумлять жита. Ця картина наголошує на контрасті між живописною природою та жорстокістю війни, яка забирає життя молодих людей.
В останніх рядках пісні ми знову повертаємося до образу матері, яка чекає на повернення свого сина. Однак, закінчення пісні несе в собі глибоку трагедію – солдат не повернеться додому, бо знайшов вічний спокій на полі бою. Це нагадування про величезну ціну, яку платять звичайні люди за мир і свободу своєї країни.
Таким чином, пісня "Степом, степом" є виразним відображенням болю, втрати та надії, які переживають люди в часи війни. Вона закликає пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за мирне майбутнє, та висловлює співчуття до всіх, хто страждає від війни.