Пісня "Степом, степом" виконавиці Анастасії Приходько занурює нас у візуальний і емоційний ландшафт, де степ стає свідком і учасником драматичних подій війни. Вона розпочинається з опису солдатів, що йдуть степом у бій, і матері, яка стоїть біля хати, поки навкруги все обволікає дим від бойових дій. Цей образ створює відчуття тривоги та передбачення неминучих втрат.
Далі пісня зображує картину війни з її хаосом, гуркотом гармат і падінням солдатів, які змішуються зі звуками життя - шумом жита. Ця контрастність підкреслює трагізм моменту, коли звичайне і побутове стає фоном для смерті та руйнувань.
У заключній частині пісні акцент зміщується на особисту трагедію матері, яка чекає на свого сина-солдата, не знаючи про його вічний сон. Ця частина пісні викликає в слухача співчуття до безлічі таких матерів, чиї діти не повернулись з війни, нагадуючи про високу ціну конфліктів та втрат, які вони приносять.
Таким чином, пісня створює потужний образний ряд, що виражає глибоку скорботу і водночас красу українського степу, який стає свідком людського горя та мужності. Вона викликає роздуми про цінність життя, важливість миру та невимірювану втрату, яку несе війна для кожної родини.