Пісня Артема Лоіка у співпраці з Абієм "А ми з крилами за спини, а ми з душами на отвір" - це потужний вираз боротьби, стійкості та незламності духу українського народу у часи випробувань та війни. Через метафоричну мову та глибокий ліричний контент, автори передають почуття болю, втрати, але водночас і непохитну віру в перемогу та свободу. Пісня нагадує, що, незважаючи на розлуку з близькими та жорстокість війни, сила українців криється в їхній здатності до спротиву, згуртованості та прагненні жити в незалежній країні.
Особливу увагу привертає образ "ми з крилами за спини, а ми з душами на отвір", який символізує високий дух та невмирущу надію на краще майбутнє, незважаючи на всі виклики та трагедії, які приносить війна. Ця фраза також вказує на невидиму силу та підтримку, яку українці отримують один від одного у ці складні часи.
Автори також згадують важливість пам'ятати свою історію та героїв, які боролися за волю України у минулому. Вони використовують постаті таких історичних осіб, як Шухевич та Сагайдачний, для нагадування про непереможний дух українського народу, який, як і їх предки, продовжує боротьбу за свої права та свободу.
У пісні є і згадка про ворогів, які намагаються придушити волю українців, але змальовані як слабкі та неефективні у порівнянні з непохитною відданістю та хоробрістю українського народу. Це вираження впевненості в тому, що жодні перешкоди не можуть зламати духу людей, які об'єднані спільною метою та ідеалами свободи та незалежності. Пісня служить нагадуванням про цінність свободи, за яку варто боротися до кінця.