У пісні "В нашій історії поставлю кому" виконавців Golubenko & YAKTAK описується біль та ностальгія по втраченому коханню. З самого початку наголошується на метафорі холодної весни, яка символізує відсутність тепла та живлення в серцях героїв пісні. Слова, що залишилися невимовленими, відзеркалюють незавершеність їхніх відносин та спілкування.
У наступних рядках пісні розкривається глибока туга за партнером, з яким уже неможливо бути разом. Згадки про спогади, такі як "пам’ятатиму я твої губи", підкреслюють, що спогади про кохану людину продовжують жити у серці та свідомості, попри фізичну відсутність. Мотив бачення обличчя коханої всюди лише підсилює почуття всепроникної присутності минулого у житті героя.
Розділ про сни, що блукають біля води, можливо, символізує спроби знайти вихід чи відповіді на питання, що залишились після розриву. Вода часто асоціюється з емоціями та підсвідомістю, тому цей образ може вказувати на пошуки зцілення чи вирішення.
Остання частина пісні наголошує на сподіванні та відпусканні, незважаючи на біль розлуки. "В нашій історії поставлю кому" говорить про те, що історія ще не закінчилась і що, можливо, в майбутньому буде написана нова глава. Метафора старого місяця, який є "половиною мого серця", відображає почуття неповноти без коханої особи. Закінчення пісні залишає відчуття незавершеності, але також і можливості для нових початків.