Ця пісня виконавця NAVKA носить глибокий емоційний зміст, відображаючи почуття любові, поваги та вдячності до героїв, що повертаються додому. В перших рядках пісні ми відчуваємо наближення важливого моменту – повернення героїв, чиє серце "грима" в грудях, а в очах – "глибина незрима". Це може символізувати те, що вони пройшли через значні випробування, бачили та відчували речі, непідвладні звичайному розумінню. Автор звертається до Бога, задаючи питання, чи здатен він усвідомити глибину їхніх переживань.
У рефрені пісні говориться про серце автора, яке "тріпоче", коли герої повертаються додому. Це вираження радості, полегшення, але й глибокого відчуття зв'язку з тими, хто виборював мир або свободу. Повторення слова "Герої" підкреслює їх значення та велич.
Далі текст переходить до опису внутрішнього стану автора, який "стою мов приросла до бруківки", що може символізувати очікування, напруження та нерухомість у моменти перед зустріччю. "Долонею втираю повіки" – можливо, це спроба приховати сльози або ж втому, що викликає довге очікування. Згадка про потяг та протяг, що не здатні "розвіяти" думки, наголошує на глибині та стійкості емоцій, пов'язаних із героями.
Пісня завершується на емоційно високій ноті, знову акцентуючи на серці, що "тріпоче" при поверненні героїв, вказуючи на непохитну зв'язок між автором та тими, кого він називає своїми героями. Це вираження глибокої вдячності, поваги та непохитної підтримки тих, хто боровся за свою країну та свої ідеали. Пісня є гімном на честь мужності, жертовності та любові до батьківщини.